Значення
-
Довести чиюсь невинність, правоту, відкинувши висунуті звинувачення або сумніви.
-
Виявитися достатнім підґрунтям для чогось, підтвердити слушність певних очікувань, сподівань або витрат.
-
(у релігійному контексті) Звільнити від гріха, дарувати прощення; визнати праведним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оправдити, р. оправдитів, д. оправдитам, з. оправдити, о. оправдитами, м. оправдитах, к. оправдити