Значення
-
Надавати комусь, чомусь виправдання, доводити чиюсь невинуватість, відсутність провини; виправдовувати.
-
Знаходити пояснення, причину для чиїхось дій, вчинків, які можуть викликати осуд, показуючи їх допустимими або зрозумілими.
-
Стверджувати, що хтось не винний у чомусь, звільняти від звинувачення, виносити виправдувальний вирок (у правовому контексті).
-
Бути підставою, причиною для чогось, робити щось доцільним або прийнятним; виявлятися слушним, обґрунтованим.
-
Відновлювати чиюсь добру репутацію, доводити правоту когось, чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я оправдовую, ти оправдовуєш, він оправдовує, ми оправдовуємо, ви оправдовуєте, вони оправдовують