Значення
-
Надати переконливі докази своєї невинуватості, довести відсутність провини в якомусь звинуваченні.
-
Виявитися правильним, знайти підтвердження; виправдати очікування, довести свою корисність або доцільність.
-
(у пасиві, “оправдатися”) Отримати виправдувальний вирок у суді, бути визнаним невинним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я оправдаюся, ти оправдаєшся, він оправдається, ми оправдаємося, ви оправдаєтеся, вони оправдаються