Значення
-
Довести чиєсь невинуватість, відсутність провини; звільнити від обвинувачення.
-
Підтвердити правильність, доцільність чогось; знайти виправдання для когось або чогось.
-
Виявитися гідним чогось, відповідати очікуванням; справдити (про надії, довір’я тощо).
-
У релігійному контексті — звільнити від гріхів, дарувати прощення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я оправдаю, ти оправдаєш, він оправдає, ми оправдаємо, ви оправдаєте, вони оправдають