оправданий
[oprɑʋdɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Такий, що має підстави, причини для свого існування або здійснення; законний, обґрунтований.
-
Такий, що отримав виправдання в суді; визнаний невинним.
-
(у переносному значенні) Такий, що виправдав покладені на нього сподівання, очікування або витрачені зусилля.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оправданий, р. оправданого, д. оправданому, з. оправданого, о. оправданим, м. оправданім