оправдання

[oprɑʋdɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “оправдати”: надання доказів чи аргументів, що підтверджують невинуватість, правильність чи доцільність когось, чогось; звільнення від звинувачення.

  2. Сукупність фактів, причин, мотивів або аргументів, що виправдовують когось, щось; причина, що слугує виправданням.

  3. У філософії та етиці: надання логічних, моральних чи інших підстав для чинів, вчинків, явищ або систем поглядів.

  4. У праві: виправдувальний вирок суду, що констатує відсутність складу злочину або недоведеність вини підсудного.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оправдання, р. оправдання, д. оправданню, з. оправдання, о. оправданням, м. оправданні, к. оправдання

Більше записів