оповідка

[opoʋidkɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Невеликий художній прозовий твір, що розповідає про один або кілька пов’язаних епізодів з життя героя; коротка повість, новела.

  2. Усне повідомлення, розповідь про якісь події; те саме, що оповідання.

  3. Розмова, бесіда, часто тривала або на підвищених тонах (розмовне).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оповідка, р. оповідки, д. оповідці, з. оповідку, о. оповідкою, м. оповідці, к. оповідко

Більше записів