Властивість або стан того, що є опосередкованим, тобто здійснюється або існує не безпосередньо, а через посередника, проміжну ланку або певні умови.
У філософії та соціальних науках — характеристика відносин між суб’єктами або явищами, коли вони взаємодіють не напряму, а через систему інститутів, знакових систем (наприклад, мову) чи суспільних практик.