Значення
-
Властивість або стан бути опосередкованим; наявність проміжної ланки, посередника між джерелом дії та її результатом, між причиною та наслідком.
-
У філософії та логіці — характеристика мислення, пізнання або зв’язку, що здійснюється не безпосередньо, а через ряд проміжних ланок, понять або умовиводів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. опосередкованість, р. опосередкованості, д. опосередкованості, з. опосередкованість, о. опосередкованістю, м. опосередкованості, к. опосередкованосте