1. Дія за значенням дієслова «опоряджати»; наведення в порядок, упорядкування, облаштування чогось.
2. (у спеціальному контексті, зокрема в архівній справі) Систематизація документів у справі (справах) згідно з встановленими правилами, що включає експертизу цінності, комплектування, опис тощо.