опорока

1. (діал.) Невелика, неглибока ділянка водойми, де вода застоюється; застійна калюжа, болотце.

2. (діал.) Заболочена, вогка низина; мочар, болотисте місце.

3. (діал., рідк.) Невеликий ставок, запруда на струмку.

Приклади:

Приклад 1:
Та про мене ж піде опорока в Лубнах поміж козаками. Не вводьте надаремно мене, удову, в славу!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”