опорочення

1. Дія за значенням дієслова “опорочити”; поширення неправдивих, ганебних відомостей про когось або щось, що призводить до втрати репутації, поваги, доброго імені.

2. Результат такої дії; стан, коли хтось або щось опорочене, зганьблене, дискредитоване.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. (True) |