1. (проти кого, чого) Ставати вороже налаштованим, виявляти недоброзичливість, ворогувати; обурюватися, сердитися.
2. (на кого, що) Заст. Озброюватися для боротьби, готуватися до війни; виступати проти когось із зброєю в руках.
ополчатися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нужда убо мнѣ ополчатися на всѣх, да сохраню царю моему вѣру мою. Паки же… Коль краты привязала мене богу тайна евхаі-ристіи6.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: дієслово () |