1. Те, що обплутане чимсь, переплутане, заплутане; вкрите, опутане чимсь (наприклад, павутиною, рослинністю).
2. Переносно: той, що опинився в складних, заплутаних обставинах; збентежений, розгублений.
оплутаний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тоді вони байдуже вибігають на дорогу, просто під колеса, ніби промовляючи: ось, дивіться, ми зовсім не трусимося за своє життя, ми зневажаємо його в ім’я чо гось іншого, недоступного вам.. Колись я щось пробував писати, може, й згадаю.. ..вони розкидані по лісі як валуни, і голову -так підводять — череп, оплутаний павутинкою жилок., у вітрі звіється і ляже відмерла шерсть., з глибокого прілого листя, як з дитячої купелі, їхній по гляд горить тихою фанатичністю.. Обоє мовчать, задумались.. ЛІ Брате Ду Фу, я боюсь наглої смерті.. Чуєш, гупнуло?..
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикментик () |