Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується опіатів — наркотичних речовин, отриманих з опію (наприклад, морфіну, героїну), або їх синтетичних аналогів; властивий опіатам.
2. Який має властивості або дію, подібну до опіатів; що викликає пригнічення, заціпеніння, втрату чутливості (переносно).
Приклад 1:
«Старий, — казав він, тицяючи брудним пальцем собі в живіт, — старий, подивися на мене, я раньше був повним козлом і бичарою, тусувався, наркоту хапав, карочє, панкував по-чорному, потім ширятися почав, ну, діло дійшло було, шо пару років — і ласти клеїти, без базару… Я, може б, і не жив уже, якби добрий Бозя секрет мені не відкрив… Я під кайфом був, не скрою, із-за цього я й вірити Йому не хотів, казав, тіпа, ну шо Ти, дядя, Ти ж кожному наріку в кумарі являєшся, а потом приходить ужасний відхідняк і споминаєш якусь фігню, тіпа, „у всьому Всесвіті пахне нафтою“, карочє, стібуся з Нього, ніби Він не Він, а якийсь опіатний глюк, а Він, прикинь, каже мені: „А яка різниця?..“ Я аж пришизів, тіпа, ну як, яка різниця, це ж глюк, та ше й від лукавого, а Він мені: „Хто такий, лукавий? Не чув про такого.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”