1. (діал.) Невеликий, зазвичай округлий, пагорб або горбок; пагорбочок, горбочок.
2. (діал.) Верхівка гори або пагорба; вершина, верх.
3. (діал., перен.) Високе, піднесене місце, звідки добре проглядається місцевість.
опецьок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Клич священика!» — хрипить Опецьок. «Шо ся стало?» — верещить старий.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Приклад 2:
Раптом полилась бiла маса, i бурухнувся нагартований опецьок.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |