опецькуватий

1. Який стосується або походить від села Опецьк (Опацьк) на Волині, характерний для його мешканців.

2. У переносному значенні: про людину — такий, що вирізняється хитрістю, кмітливістю, жартівливим, а іноді й лукавим характером (за стереотипними уявленнями про мешканців Опецька).

Приклади вживання

Приклад 1:
За столом підвівся опецькуватий козак з рудими вусами — з кухлем у руках, очевидно, він хотів підсісти до гетьмана, але його потягнули за полу — це нечемно, — й він знову сів. Юрій помітив те.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: прикментик () |