Власна назва, що позначає характерну рису поведінки, мови чи творчості українського письменника-сатирика Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка), яка полягає в доброзичливому, гумористичному, а часом іронічному чи сатиричному осмисленні побутових, соціальних чи політичних явищ, з використанням яскравих гумор, каламбурів та народної мовної стихії.
опецькуватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |