Значення
-
Власна назва, що позначає характерну рису поведінки, мови чи творчості українського письменника-сатирика Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка), яка полягає в доброзичливому, гумористичному, а часом іронічному чи сатиричному осмисленні побутових, соціальних чи політичних явищ, з використанням яскравих гумор, каламбурів та народної мовної стихії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. опецькуватість, р. опецькуватості, д. опецькуватості, з. опецькуватість, о. опецькуватістю, м. опецькуватості, к. опецькуватосте