опертя

1. Сукупність пір’я, що вкриває тіло птаха; пір’я.

2. Збірна назва для пір’я, що використовується для наповнення подушок, перин, одягу тощо.

3. Перен. (заст.) Те, що служить опорою, підтримкою в житті; захист, притулок.

Приклади вживання

Приклад 1:
Про те, як ми тоді дихали й виживали, про що думали, в чому шукали опертя, багато можуть розповісти давні зошити й записники. Хоча б специфічний набір табірних і засланських індексів та адрес — хистка ниточка спілкування з найдорожчими людьми: Стус — ЖХ 385/17а, а в засланні — Магаданська обл., Тенькінський р-н, сел.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |