Значення
-
Співробітник оперативного підрозділу правоохоронних органів, спецслужб або служби безпеки, який безпосередньо здійснює оперативно-розшукову, розвідувальну або контррозвідувальну діяльність.
-
Фахівець, який працює в оперативному (диспетчерському, керівному) підрозділі підприємства, організації або служби (наприклад, енергосистеми, транспорту) та займається безпосереднім контролем і регулюванням технологічних процесів або роботи систем у реальному часі.
-
Військовослужбовець, який належить до складу оперативних (бойових, розвідувально-диверсійних) підрозділів спеціального призначення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оперативник, р. оперативника, д. оперативникові, з. оперативника, о. оперативником, м. оперативникові, к. оперативнику