оператив

1. Скорочена назва оперативного відділу або оперативної частини в правоохоронних органах, спецслужбах, військових формуваннях (наприклад, “звіт з оперативу”, “викликали в оператив”).

2. Розмовне позначення співробітника оперативного підрозділу (оперуповноваженого) або групи таких співробітників (наприклад, “приїхав оператив”, “працює в оперативі”).

3. У військовій справі — скорочена назва оперативного управління, штабного підрозділу, що займається плануванням бойових дій (наприклад, “офіцер з оперативу”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |