оператив

[opɛrɑtɪʋ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Скорочена назва оперативного відділу або оперативної частини в правоохоронних органах, спецслужбах, військових формуваннях (наприклад, “звіт з оперативу”, “викликали в оператив”).

  2. Розмовне позначення співробітника оперативного підрозділу (оперуповноваженого) або групи таких співробітників (наприклад, “приїхав оператив”, “працює в оперативі”).

  3. У військовій справі — скорочена назва оперативного управління, штабного підрозділу, що займається плануванням бойових дій (наприклад, “офіцер з оперативу”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оператив, р. оперативу, д. оперативові, з. оператив, о. оперативом, м. оперативі, к. оперативе

Більше записів