Значення
-
(у математиці, фізиці) Спосіб, пов’язаний із застосуванням операторів; за допомогою операторів, методами операторного числення.
-
(у кінематографі, мистецтві) Спосіб, пов’язаний із роботою оператора; з точки зору операторської майстерності, техніки зйомки.
-
(у техніці, інформатиці) Спосіб, пов’язаний із керуванням або обслуговуванням технічних систем, пристроїв; з боку оператора, відповідно до правил оператора.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. операторна, р. операторни, д. операторні, з. операторну, о. операторною, м. операторні, к. операторно