операч

[opɛrɑt͡ʃ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (розм.) Спеціаліст з оперативної роботи, оперативний співробітник правоохоронних органів або спецслужб.

  2. (жарг.) Людина, яка професійно займається проведенням фінансових, банківських або біржових операцій.

  3. (заст.) Той, хто працює на телефонній станції, з’єднуючи абонентів; телефоніст.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. операч, р. операча, д. операчеві, з. операч, о. операчем, м. операчеві, к. операчу

Більше записів