1. Який перебуває в стані глибокого смутку, засмучення, викликаному невдачею, втратою, розчаруванням; засмучений, пригнічений.
2. Який виражає такий стан, сповнений смутку; сумний.
опечалений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та всоте твориться диво: трепетні руки звуків, збратані в унісон, у гомофонній згоді стверджують Начало — возносять із моїм серцем опечалений гімн буття, його барокову журбу за рясним гомоном села, за зірчастим сволоком, за могилянським ірмологіоном, за рокотанням Вітчизни неблизької — країни Найправдивішого Натхнення. «Не отверзи мене в годину старості»… І знову повертаєшся із суденцями наших сердець на омелодійненім потоці часу із Нагірних Мрій І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прикментик () |