опановування

1. Дія за значенням дієслова опановувати; набуття вміння вільно користуватися чимось, засвоєння певних навичок, знань або контролю над чимось.

2. Процес підкорення, захоплення або отримання влади над кимось, чимось.

3. Стан, коли щось повністю засвоєно або знаходиться під повним контролем.

Приклади:

Приклад 1:
Незвичайна пам’ять технічна, опановування ролі держало його довго на поверхні, обезпечувало йому участь та становище в ре- пертуарі, та на верхах правдивої артистичної творчости не суди- лось йому станути. Як далеко пам’ять моя сягає, не знаю вечо ра, коли би Пет- рович не був на сцені.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”