1. Який перебуває у стані втрати свідомості або затьмарення розуму, викликаному ударом, хворобою, сильними емоціями тощо; непритомний, непритомнілий.
2. Який відчуває запаморочення, втрату рівноваги; спантеличений, збентежений.
3. Переносно: який втратив здатність ясно мислити, розуміти через надзвичайне враження, сильне почуття або хибні ідеї; засліплений, зачарований.