1. Напрям у візуальному мистецтві (живописі, графіці, скульптурі) другої половини XX століття, що використовує оптичні ілюзії, геометричні абстрактні форми та контрастні кольорові комбінації для створення ефектів руху, мерехтіння та об’ємності на плоскій поверхні.
2. Конкретний твір мистецтва, створений у цьому стилі.