оник

[onɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (геол.) Різновид глинистого сланцю, м’яка гірська порода, що легко розщеплюється на тонкі пластини; застосовується для виготовлення грифельних дощок, електродів тощо.

  2. (діал.) Те саме, що олівець; стрижень із писального матеріалу (переважно графіту) у дерев’яній оболонці для письма, крейди, малювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оник, р. оника, д. оникові, з. оник, о. оником, м. оникові, к. онику

Більше записів