онучок [onut͡ʃok] Іменник Буква:О ЗначенняПравопис Значення Онучок — зменшувально-пестлива форма від слова “онук”, що вживається для позначення молодшого чоловіка в родині, сина сина або дочки. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. онучки, р. онучок, д. онучкам, з. онучок, о. онучками, м. онучках, к. онучки ←різьблений різьбитися→
