Онученька — зменшувально-пестливе від іменника “онука”, що означає доньку сина або доньки; маленька або молодша онука, до якої звертаються з особливою ніжністю.
онученька
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Онученька — зменшувально-пестливе від іменника “онука”, що означає доньку сина або доньки; маленька або молодша онука, до якої звертаються з особливою ніжністю.
Відсутні