онуччин

[onut͡ʃt͡ʃɪn] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Належний онукові, властивий онукові; такий, що стосується онука.

  2. Утворений від імені власного Онучка (Онучко) та вживаний у значенні «належний, властивий людині на прізвище Онучка (Онучко)».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. онуччин, р. онуччиного, д. онуччиному, з. онуччиного, о. онуччиним, м. онуччинім

Більше записів