ономастика

[onomɑstɪkɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Розділ мовознавства, що вивчає власні назви (імена людей, географічні назви, клички тварин тощо), їх походження, розвиток, функціонування та структуру.

  2. Сукупність власних назв (онімів), що існують у мові певного народу або регіону в певний період.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ономастика, р. ономастики, д. ономастиці, з. ономастику, о. ономастикою, м. ономастиці, к. ономастико

Більше записів