Приклад 1:
воздояють дряпливих кiшок, вре-доносних мишей, розтлiнних жаб… i усякоє диханiє ползущее i скачущее, iмущеє млековмiстимия устроє-нiя, доять їм токмо нечестивим iзвiсним художеством; i собравши усi сiї млека, диявольським обаянiєм пре-творяють оноє у чари i абиє проїзводять усе по своєму намiренiю, яко-то: викрадають ссущих младенцiв з утроб матерних i влагають ув ония або жабу, або мишу, або єще i щеня; поселяють вражду i роздор промiж супружнього пребиванiя; возбуждають любовноє преклоненiє у юношi к дiвi от ония к оному, i прочеє зло неудоборекомоє; а паче усього, затворяють хляби небеснiї i воспрещають дождевi орошати землю, да погибнеть род чоловiчеський. Чи понятно вам теперечки, добродiю, вiдкiль сiя напасть постиже нашу палестину, яко не iмами нi краплi дощу, даже i до днесь?
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”
Приклад 2:
Довлiєть i вам, добродiю, по примiру оному невпустительно сотворенiє учинити. – А що ж покiйний панотець з ними робив?
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”
Приклад 3:
от що касательно тебе закон повелiва: оного неключимого Талимона Левурду, наважденiем своїм приведшего сожитiє своє, сирiч жiнку, до дружелюбiя, з сатаною, – дух свят при вас, пане Уласович! – убо подобаєть забити сякому-такому сину нозi у кладу.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”