1. Літературно-мистецький напрям, заснований на творчому використанні сновидіння (онірики) як основного джерела образів, сюжетів та художньої структури твору; сновиднічна поетика.
2. У психіатрії: патологічний стан, при якому хворий не може чітко відрізнити реальність від сновидіння або галюцинації.