онімечений

[onimɛt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Онімечений — такий, що став німим, втратив здатність говорити внаслідок поранення, хвороби, сильного нервового потрясіння тощо.

  2. Онімечений — переносно: такий, що завмер, припинив діяльність або виразність; ніби втратив голос.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. онімечений, р. онімеченого, д. онімеченому, з. онімеченого, о. онімеченим, м. онімеченім

Більше записів