Втратити мову, здатність говорити (зазвичай від сильного потрясіння, захоплення, хвороби тощо); оніміти.
Стати немічним, безсилим; втратити фізичну або душевну силу, знемогтися.
Словник Української Мови
Буква
Втратити мову, здатність говорити (зазвичай від сильного потрясіння, захоплення, хвороби тощо); оніміти.
Стати немічним, безсилим; втратити фізичну або душевну силу, знемогтися.
Відсутні