онемощіння

[onɛmoʃt͡ʃinnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Стан, коли людина втрачає здатність рухатися або діяти через раптову втому, сильне здивування, емоційний шок або захворювання; параліч сил, знемога.

  2. (медичне) Втрата або різке ослаблення рухових функцій, м’язова слабкість; парез.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. онемощіння, р. онемощіння, д. онемощінню, з. онемощіння, о. онемощінням, м. онемощінні, к. онемощіння

Більше записів