Древослів

Словник Української Мови

омонімізація

[omonimizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Процес утворення омонімів у мові, коли різні за походженням слова або форми внаслідок історичних фонетичних чи граматичних змін набувають однакового звучання та написання.

  2. Результат цього процесу — виникнення омонімії, наявність омонімів у лексичній системі мови.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. омонімізація, р. омонімізації, д. омонімізації, з. омонімізацію, о. омонімізацією, м. омонімізації, к. омонімізаціє

Більше записів