Значення
-
(діал.) Велика купа сіна, соломи або снопів, складених для зберігання на полі або току; стіг.
-
(перен., рідко) Велика, безладня купа чогось; нагромадження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. омети, р. омет, д. ометам, з. омети, о. ометами, м. ометах, к. омети
Походження слова (Етимологія)
Застаріле українське слово «омет» означає «пола, край одягу», а також «обшивка, облямівка». Воно походить від праслов’янського *ometъ, *ometa, що позначало обшитий край одягу, і пов’язане з дієсловом *metati («метати»). Споріднене з російським «омёт» (поділ, поли) та давньоруським «ометье» (обшивка).