1. (у ботаніці) стосовний до омброфітів — рослин, що пристосовані до життя в умовах високої вологості повітря та рясних опадів, але з корінням, що росте не у воді, а на ґрунті або іншому субстраті (на відміну від гідрофітів).
2. (у фітоценології) пов’язаний із вологістю ґрунту, що забезпечується атмосферними опадами; рослинний угруповання, що формується за таких умов.