Метод вимірювання гостроти нюху та визначення порогів сприйняття запахів за допомогою спеціальних приладів (ольфактометрів).
Процедура кількісного оцінювання інтенсивності, якості та приємності запахів, що застосовується в клінічній діагностиці, сенсорному аналізі та екологічному моніторингу.