окультивований
[okulʲtɪʋoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
(Про рослини, ґрунти, землі) Такий, що піддано культивуванню; оброблений, вирощений людиною з певною метою, на відміну від дикого стану.
-
(Перен., про людину, суспільство, смаки) Такий, що досяг високого рівня духовного, інтелектуального розвитку або витонченості; вихований, просвічений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. окультивований, р. окультивованого, д. окультивованому, з. окультивованого, о. окультивованим, м. окультивованім