окультивований

1. (Про рослини, ґрунти, землі) Такий, що піддано культивуванню; оброблений, вирощений людиною з певною метою, на відміну від дикого стану.

2. (Перен., про людину, суспільство, смаки) Такий, що досяг високого рівня духовного, інтелектуального розвитку або витонченості; вихований, просвічений.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |