октройований
[oktrojoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Октройований (від фр. octroyer — дарувати, надавати) — наданий, дарований монархом або верховною владою; установлений згори, а не прийнятий в результаті обговорення чи виборів (переважно про конституцію чи інші основні закони).
-
У переносному значенні: нав’язаний, призначений без урахування думки тих, кого стосується.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. октройований, р. октройованого, д. октройованому, з. октройованого, о. октройованим, м. октройованім