Значення
-
Надання конституції монархом народу одностороннім актом, без участі представницьких органів.
-
У широкому сенсі — одностороннє надання або встановлення якихось прав, привілеїв, статусу вищою владою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. октроїрування, р. октроїрування, д. октроїруванню, з. октроїрування, о. октроїруванням, м. октроїруванні, к. октроїрування