Древослів

Словник Української Мови

октант

Буква

1. (геометрія) Одна з восьми частин, на які ділять простір три взаємно перпендикулярні площини, що перетинаються в одній точці; просторовий аналог чверті (квадранта) на площині.

2. (астрономія, іст.) Назва старовинного астрономічного та навігаційного інструмента (восьма частина кола) для вимірювання кутових відстаней між небесними тілами, зокрема висоти світил над обрієм.

3. (астрономія) Сучасна назва однієї з 88 сузір’їв південної півкулі неба (лат. Octans), в якому розташований південний полюс світу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Після подорожі на мис Доброї Надії в 1751—1752 р. французький астроном Ніколя Луї де Лакайль розмістив на південному небі 14 нових сузір’їв, назви яких пов’язані з наукою , прикладними галузями та мистецтвом : Насос, Різець, Циркуль, Піч, Годинник, Столова Гора, Мікроскоп, Південний Трикутник, Октант, Живописець, Компас, Сітка, Скульптор, Телескоп. Він також розділив старогрецьке сузір’я Корабель Аргонавтів на три самостійні фігури: Кіль, Корму і Вітрила.24 Рис.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів