окривджений

1. Який зазнав кривди, образи, моральної чи матеріальної шкоди; потерпілий від несправедливого вчинку.

2. Який перебуває в стані почуття образи, пригнічений через завдану кривду.

Приклади:

Приклад 1:
Чи думав я, безсилий лейстровик, Окривджений, ограблений панами, Осміяний в Варшаві й на суді, Відпомстити в сто крат своїм суцігам? Чи я гадав, добувши в скруті меч, Безсилою, хоч вірною рукою, На ворога всесильного в бою, Перед яким тремтіли маєстати, — Щоб гору взять в нерівній боротьбі?
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”