Значення
-
Гучно, різко або з докором звернутися до когось, перервавши його дії або мовчання; покликати, зупинити окриком.
-
(перен., розм.) Різко зупинити, заборонити комусь щось робити, публічно вказати на неправильність чи неприпустимість дій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. окрикати, р. окрикатів, д. окрикатам, з. окрикатів, о. окрикатами, м. окрикатах, к. окрикати