Значення
-
Гучний, різкий вигук, що виражає наказ, погрозу, здивування або інший сильний емоційний стан; коротке вигукування.
-
(у переносному значенні) Різке, категоричне зауваження, догана або вказівка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. окрик, р. окрику, д. окрикові, з. окрик, о. окриком, м. окрикові, к. окрику