окружний

[okruʒnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Який стосується округи як адміністративно-територіальної одиниці, пов’язаний з нею (наприклад: окружний суд, окружний центр).

  2. Який розташований або діє навколо чогось, оточує щось; кільцевий, периферійний (застаріле або спеціальне вживання, наприклад: окружна дорога).

  3. Який є частиною власної назви адміністративних, судових, виборчих, військових та інших органів або територій (наприклад: Окружний адміністративний суд, Південний оперативний округ).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. окружний, р. окружного, д. окружному, з. окружного, о. окружним, м. окружнім

Більше записів