округлений
[okruɦlɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який має форму, близьку до кола або кулі; згладжено-опуклий, без різких виступів чи кутів.
-
Про числа: виражений цілим числом або числом із певною кількістю знаків після коми, отриманий шляхом відкидання менш значущих розрядів за встановленими правилами.
-
Про мовні звуки (голосні): такий, що утворюється з округленням губ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. округлений, р. округленого, д. округленому, з. округленого, о. округленим, м. округленім